6 серпня 2015 року, о 12 год. 17 хв. мені зателефонували з номера (066) 404-77-24. Чоловічий голос представився Андрієм, який на останньому етапі минулорічних парламентських виборів очолив окружну виборчу комісію нашого виборчого округу № 91. Запитав, чи мені скучно живеться і чи потрібні мені проблеми. Сказав, що його шеф, нардеп Р.Сольвар, прочитав мою публікацію у віснику “У Хвастові” і що це вивело його  із себе. Співрозмовник пообіцяв влаштувати мені великі проблеми, якщо я не припиню публікувати критичні матеріали про його шефа.

Про цей стиль “роботи” команди Р.Сольвара я знаю з літа минулого року. Тоді журналісти з Києва і чимало фастівчан запитували в мене, чи не надходили мені погрози, чи не остерігаюся я наслідків критики цього нардепа. Говорили, що авторам, котрі висловлювалися критично про Р.Сольвара,  —  всім їм або погрожували, або пропонували домовитися. Суму за домовленість пропонували обговорити…

Цього разу я не міг предметно подискутувати із співрозмовником. Я їхав із Ічні, що на Чернігівщині. Ми там презентували видану з Віталієм Шевченком (народним депутатом України від Фастова 2-го, 3-го і 4-го скликань) книгу “Костянтин Самбурський.  Щоденники 1918 – 1928 рр. Гірка українська історія очима псаломщика з Гужівки”. Про це науково-популярне видання обсягом понад тисячу сторінок та презентацію його я ще  напишу згодом. Тож я сидів у переповненій електричці, що мала рушити зі столичного вокзалу. Так і хотілося порадити нав’язливому співрозмовнику від Сольвара зайнятися спільно з шефом відновленням руху електропоїздів. Бо на електричку о 9.40 не встиг, а наступна – аж о 12.35. Він же член профільного парламентського комітету з питань транспорту. Але у слухавці лише погрози… Я припинив розмову, оскільки у громадському місці мені незручно було говорити.

Коли прибув у Фастів, кілька разів зателефонував на номер згаданого абонента, а з нього набирали й мене. Але щойно я вмикав диктофон, співрозмовник кидав трубку. “Мабуть, погрожувати під запис побоюються”, — подумав я. І згадав, що у деяких столичних редакціях досі зберігаються записи таких погроз і пропозицій домовитися від людей Р.Сольвара.

Останню публікацію на цю тему я закінчив словами: “Наступного разу ми поговоримо про законодавчу діяльність нашого нардепа. Про те, як він втручається в роботу органів місцевого самоврядування. Про його війну з нинішнім фастівським мером, бо, подейкують, знайшов іншого друга в академії. Про його голосування у парламенті. Бо, приміром, він і досі не пояснив фастівчанам свій мотив голосувати за відставку очільника СБУ Валентина Наливайченка, до якого ставиться з довірою переважна більшість українців. На відміну від інших наших державних діячів. Ми також плануємо перевірити інформацію про його нинішні статки.

Адже “Відповідно до інформації, наданої Сольваром Русланом Миколайовичем до ЦВК, за 2011 рік він заробив 24 000 грн., члени його сім’ї – 0 грн. Заощаджень у банках задекларовано – 0 грн. Жодної житлової нерухомості, в якій міг би проживати кандидат із дружиною, не задекларовано. Водночас дружина кандидата володіє правом власності на автомашину Lexus RX 350” (коштує близько 900 000 грн. – І.Н.). “Оскільки сумарний річний дохід сім’ї, яка складається з 2 осіб, склав 24 000 грн., і якщо враховувати, що згідно з Законом України “Про Державний бюджет на 2011 рік” прожитковий мінімум на одну працездатну особу в 2011 р. становив близько 12 000 грн. на рік, то можна припустити, що задекларованих доходів сім’ї Сольвара Руслана Миколайовича у 2011 р. могло бути недостатньо для її прожиття”, – поділився своїми висновками з громадськістю рух “Чесно”.

Гадаю, тепер напевне поговоримо!

по материалам:   kievvlast.com.ua